Озвучка Uwow: кастинг

Видіння Нек'залі привели нас сюди. Те, що ми знайшли місце, де вона зробила свій останній подих, — не випадковість. У цій крипті має бути щось, що богиня хоче нам показати. Зул'джарра доручила нам знайти правду про Ула'тек. Можливо, саме тут ми знайдемо відповіді, яких шукаємо. Погляньмо, де закінчується історія, яку нам розповіли в Лігві Відлунь, — і де починається правда.

Гірко бачити, як Провал впливає на мій народ. Але втручання Амаракка дало мені несподівану надію. Я маю вирушити в Провал, щоб знайти відповідь для Хагар, і з допомогою шул'ка, можливо, навіть переживу це випробування.

Ми не знаємо, коли це шаленство перейде берег озера й наблизиться до наших позицій. Тож краще, щоб Роммат розпочав ритуал якнайшвидше.

Ми зробили те, про що просила Гаґар. Наступний крок — випробувати це на чомусь... або комусь, ураженому Світлоцвітом. У Гарандарі навряд чи знайдеться достатньо Світлоцвіту, але гадаю, у Гар'алнорі ми знайдемо все потрібне. Зустрінемося там!

Ти дістався. На мить я не була певна, що дістанешся. Не хвилюйся — та нудота мине. Ми стоїмо в глибокому корінні Амірдрассілу. Мій дім лежить далі. Погляньмо, який прийом нас чекає.

Ми поговоримо з Торундо, моїм військовим радником. А якщо представники племен уже тут, скличемо раду в оселі Зарі. Разом ми мусимо домовитися, як здолати Клинок Сутінків. Хочеш — оглянь селище. Але тримай зброю на видноті. Ти тут на моє запрошення, і моє слово — закон, та я не встигну добігти, якщо комусь із моїх одноплемінників здасться, що твій погляд був не таким, як треба.

Пошуки Галаззі й святилищ гаш'ей навчили мене терпіння. І змусили продумувати, як обійти перешкоди, замість того щоб прорубуватися крізь них. Шкода, що тут немає Зул'джана. Він би пишався, що я набралася трохи розуму. Ха.

Цей глашатай лоа тримається за свою віру не гірше за Кіндуру. Але Кіндуру хоч уміє казати ясно, що має на увазі. Зазвичай.

Вугілля... воно вже розжарене до білого. І здається, всередині щось є? Брек казав, що це останнє випробування. Але Джан'алая тут немає. Що нам тепер робити? Поговори з Бреком — раптом він скаже хоч щось, що ми зможемо зрозуміти.

Моєму братові є за що відповісти. Його шлях темніє з кожним кроком. Знав він про їхнє ув'язнення й катування чи просто дозволяв цьому діятися — ясно одне: доведеться вправити йому мізки.

Аратор кинувся за Антеноріаном, наче одержимий. Він так засліплений цим хрестовим походом, що... що, певно, навіть не усвідомлює, наскільки небезпечно комусь на кшталт нього наосліп стрибати в Порожнечу. Ні, нам треба мислити спокійно. Проаналізувати ситуацію. Ми не маємо жодного уявлення, що там, по той бік порталу. Але ми мусимо туди піти. Ми мусимо знайти Аратора.

Отже, ми допомагаємо врятувати місто, а навзамін мені дозволяють повернути мої старі речі. Від будь-кого іншого це було б образою. Від Роммата? Найвища похвала. О, він навіть зберіг мій старий алембік... як завбачливо.

Я гадав, що з цього проклятого місця вичищено всі можливі таємниці. Це ж треба було Дар'Кану приховати для нас одне останнє похмуре відкриття...

Клинок Сутінків? Нападають серед білого дня, коли їхнє прикриття розкрито... Ми доведемо, якою помилкою це було. Убивай зрадників і створінь, яких вони прикликали. Знищ їхніх ідолів та їхні припаси. Нехай цей відступ дорого їм обійдеться, Друже.

Тепер ти бачиш, що нас атакує. Знищити ті турелі й урятувати ельфів Порожнечі, прикутих до тих машин, — наші головні цілі, якщо ми хочемо підняти наші бойові каркаси в небо.

Попри цю палку демонстрацію сили, я схильний тобі допомогти. Зрештою, що таке дрібка насильства між друзями? А раз ми друзі, відкрию тобі секрет: зупинити шторм можна лише зсередини Вузлових Точок. Просто так туди, звісно, не зайдеш — потрібна Мантія Хижацтва. Я вже заволодів твоєю увагою? Тоді обтрусімо пил і обговорімо все десь у... цивілізованішому місці. Чекатиму у своєму маєтку.

Смертний, відкритий до сторонніх ідей. Воістину зразково. Не варто мені дякувати. Хоча, може, ти захочеш звільнити мене від цих пут? Світло вже трохи мене муляє. Ні? Що ж, гаразд.

Тутешні потвори люті й жорстокі. Їхня кровожерність і привабила сюди Порожнечу, тож, природно... ми почуваємося тут як удома.

Наш щойно зароджений Молот Небуття набуває форми! Та щоб він сформувався повністю, мені треба вплести в нього енергію Порожнечі з нових шматків Голодного Забуття. На щастя, ще один шматок для каталізації вже готовий для тебе. Нестримне насильство, пам'ятаєш?

Ось і все — просто викради Мантію в Терміна. Раджу діяти швидко. Хтозна, коли Термін повернеться до цитаделі Обскуріон. Шкода Ціфа. Я й сам планував його зжерти, щойно відгодую.

Друже, поки калдорай збирають сили, мені знадобиться твоя поміч як свідка, бо я попрошу допомоги ще в одного угруповання. Нам знадобляться квел'дорай для того, що нас чекає, хоч би як протестували декотрі сін'дорей. Окулет погодився відкрити портал для нас двох, щоб дістатися до моєї тітки, Веріси Вітрогін, яка чекає на нас у Лісі Вічноспіву. Сін'дорей зі мною не підуть. А ти?

Не хочеться лишати все так, як є... та Сільвермун тепер має досить відомостей, щоб стримувати Світлоцвіт, поки ми чекаємо на висновки Орвейни. А доти... ми не зможемо зарадити справам біля Сонячного Колодязя без Умбрика.

Щоразу, коли ми досягаємо якогось прогресу, здається, ніби він знову вислизає з рук.

Мабуть, не варто було сподіватися на зустріч з розпростертими обіймами, але потрапити тут у пастку — це вже несподіванка. Амані кмітливі. Вони напевно облаштували собі шлях до втечі. Нам лишається тільки знайти його. Роздивімося довкола.

Це неправильно. Гієрон прийшов сюди не для того, щоб загинути. Світло має захищати людей, а не вести їх на смерть. Дякую. Я подбаю, щоб його щоденник дістався іншим.

Коли гараніри втратили спокій, вони стали шукати нового призначення. Одні звернули погляди вгору — до зірок і місяця. Інші, як-от Гара'ті, почули поклик із самих глибин світу. Тієї миті, коли перші з Гара'ті почули Пісню, що лунала з коріння, ми зрозуміли: нове призначення знайдено. Ми вирушимо на пошуки джерела Пісні й самі відкриємо її істину. Але шлях виявився нелегким. Дивні кам'яні чудовиська прагнули заступити нам дорогу.

Твоє полювання гідне наших прадавніх предків — ти вправно ведеш лови. Але самої лише сили було замало, щоб дати розраду розуму нашого народу.

Наш народ тут уже десятки тисяч років, але так було не завжди. Колись ми жили на поверхні, як ви.

Тобі відкрився краєчок нашої історії. Лишається ще одне випробування. Якщо виживеш, на тобі спочине благословення богині, і Рада вже не зможе відмовити тобі в праві бути тут. Тож спускайся в землю і йди слідами наших предків.

Пам'ять під твоєю опікою розквітла, Друже. Візьми цей знак подяки. Коли земля покличе — а вона кличе завжди — повертайся. Навіть у милосерді є шари, які ще належить відкрити.

Енергія з ядра гал'гадарської батареї та темні частинки дозволили нам скласти докупи ледь помітний слід енергії Нижнього Світу. За допомогою Дороговказу Сутінків ми зможемо освітити й запалити цей слід — і він приведе нас просто під двері ворога. Якорі на місцях, і мої розломоходи чекають твого знаку. Візьми Дороговказ і вкажи ціль. Погляньмо, що чекає на нас по той бік.

Місце нам зручне, чого не скажеш про погоду. Принаймні ця ділянка чиста. Тут і облаштуємося. Поки Й'мера працює над тим, щоб переправити решту наших сил і припасів, зорієнтуймося на місцевості.

Наші вороги не чекатимуть нашого удару. Мусимо бити швидко і влучно.

Завдяки Белату Донблейду й Децимусу ми дізналися, що вороги керують своїми нападами з колишніх світів Легіону. Я попросила мисливця на демонів допомогти нам зорієнтуватися в цих світах і зміцнити нашу оборону. Розшукай його та надай будь-яку потрібну допомогу. Перекажи Белату: ми скоро виступаємо.

Тала'саан таки попереджала мене, що Світлонароджених удасться відрядити небагато. Напад на Шпиль Порожнечі винищив їхні сили. Багато поранених, ще більше вбитих чи зниклих безвісти. Будь-яка підтримка, яку ми зберемо від Армії Світла, дуже стане нам у пригоді в цій справі.

Під час розвідувального польоту над містом ми із Зул'джаррою роздивилися наступ Сутінків. Вони прикликають нових бійців Клинка Сутінків просто в Атал'Аман. Ми можемо завадити їм, зірвавши їхні темні ритуали прикликання. Це зупинить потік культистів у місто й дасть амані час обміркувати стратегію. Убий ритуалістів — і всіх тролеломів, які вже прибули сюди крізь портали.

Рада, що знайшла тебе. Зул'джарра сказала мені, що ти шукатимеш Зул'джана в цих краях, але ця земля для мене досі така незнайома. Якщо ти вже знайшов його й натішився святкуванням, нам варто повертатися до Сільвермуна.

Серце радіє, коли бачиш, як наші командири рвуться нести бій ворогові.

Твоє прибуття знову запалило надію. Ми відтіснили сили Зал'атат від Сонячного Колодязя, але острів Кель'Данас досі кишить ними — і, схоже, вони стягуються для нового наступу, полюючи на сін'дорей. Мусимо з'єднатися з Авангардом Світла.

Невже Лор'темар не бачить? Якщо амані впадуть, наступними проти навали цих чудовиськ станемо ми. Статус гаш'ура статусом, Друже, але я відмовляюся стояти осторонь і допустити таке.

Після загибелі Зал'атат рештки наших сил збираються біля Темного Колодязя, щоб вирішити, що нам робити із залишками Порожнечі. Ми не можемо терпіти присутність такої кількості темної енергії. Дехто з наших найсильніших заклинателів і найученіших мудреців гадає, що, можливо, має рішення, але нам знадобилася б твоя допомога. Прошу, приєднайся до Аратора біля Темного Колодязя за першої ж нагоди.

Аратор сильний. Часом упертий. Але нам слід зосередитися на тому, що безпосередньо перед нами. Із смертю Ула'тека на наших кордонах постає щось навіть гірше. Ми мусимо бути готові. Із усіма силами, які лише зможемо зібрати.

Умбрик необхідний. Авангард теж. Мені нині доводиться мати справу з багатьма необхідними, але неприємними елементами — і я це робитиму, якщо так мій народ буде в безпеці.

Наші сили вже вирушають, щоб дати бій Зал'атат. До мене дійшла звістка, що багатьом місцям, які ти відвідав, досі не завадила б допомога. Ми мусимо зосередитися на контрнаступі. Чи допоможеш тим, хто цього потребує?

Це темний день. Я висилаю своїх розвідників, щоб дізнатися більше про те, що коїться у світі, поки рештою сил ми боронимо Сільвермун. Будь напоготові, поборнику. Невдовзі ти нам знадобишся.

Сподіваймося, нам вдасться зготувати ліки з роздобутих тобою реагентів. Основне зілля я вже приготувала, та тепер нам треба обережно домішати роздобуті тобою криваві пелюстки й печінки. З виваженою рішучістю та дрібкою вдачі ми зможемо створити протиотруту й дати її враженим недугою розвідникам рен'дорей неподалік. Друже, допоможи Блоццініуксу, домішавши зібрані складники.

Кул'амара — така захоплива особа. А ти знав, що вона б'ється на передовій і водночас вивчає безліч ритуалів? Це така невідповідність, і я її обожнюю. Ти готовий зупинити ці ритуали, про які попередила нас Кул'амара?

У цьому місці стільки життєвої сили. Не дивно, що патоген поширився так легко.

Одразу після твого відходу мені сяйнула думка. Ми прорідили їхні лави, а ще побачили, що вони здатні прикликати додаткові підкріплення. Хочу перевірити, наскільки глибокі їхні резерви. Якщо візьмешся за цей набір випробувань, обіцяю тобі ще один ключ від сховища.

Тепер, коли ми знаємо, звідки в них ці блага, я визначу слабкі місця цих темних обелісків. Невдовзі я матиму відомості, потрібні, щоб знищувати їх, коли вони активні. Гарна робота, дитя Елуни!

Коли далекоходи вперше натрапили на Світлоцвіт, ми вважали його лише косметичною зміною — дрібною примхою впливу Сонячного Колодязя. Якби ж ми тоді знали те, що знаємо тепер. Ці знавіснілі від Світла кореневі шляхи, найпевніше, тягнуться аж до самого Гарандару. Якщо їх не закрити, байдуже, скільки цих клятих потвор я повалю. Закрий кореневі шляхи — і в нас з'явиться бодай якийсь шанс у цій боротьбі.

Ступай обережно, Друже. Гараніри грізні й напружені через наше прибуття. Рада зібралася і готова вислухати слова Орвейни. Сподіваймося, вона зможе переконати їх, що Світлоцвіт — загроза і що потрібна їхня допомога.

Ми повинні зупинити поширення Світлоцвіту! Визначення масштабів поширення допоможе нам боротися з ним у довгостроковій перспективі.

Рутаані, уражені Світлоцвітом, завзято розносять заразу селищем. У цієї рослини — виразні ознаки хвороби. Знищ усі рослини, яких вони торкалися. Ми мусимо стримати пошесть!

Завдяки тобі й нашим новим союзникам-гаранірам моїм рейнджерам є з кого брати приклад лютості. Доведеться поміркувати, чи не повчити декого з твоїх прийомів у Притулку.

Гар'мара віддавна є прихистком для тих, хто відійшов від чвар, які раз у раз спалахують між рутаані та фунґаріанами. Тут вони вчаться жити одне з одним. Разом працюють, разом бавляться, разом живуть — у рівновазі. Тобі вже чимало відкрилося з минулого гаранірів — зокрема й найглибша наша ганьба. Тепер побачиш нашу нинішню працю: злагоду.

Ласкаво просимо до Лігва Відлунь. У печерах далі ти знайдеш прадавні малюнки, що розповідають історію гаранірів. Можливо, ти чогось навчишся, якщо виживеш. Хай Ална'гара буде на твоєму боці.

Ти пережив Затоку Спогадів. Ласкаво просимо в Гар'мару, друже.

Друже, я бачу дим над Гар'марою. Коріння горить — не тут, а під рештками дерева! Таке траплялося на моїх очах уже не раз, але щоразу треба діяти без зволікань. Здіймайся в небо й негайно загаси полум'я!

Щоб лишитися серед нас, треба довести, що богиня справді покликала тебе собі на поміч. Ти пройдеш випробування в Лігві Відлунь — святому місці для нашого народу.

Останні кілька десятиліть під залами Тераси магістрів спочивав приспаний артефакт. Колись він слугував Магістрам дороговказом знань, та кілька десятиліть тому раптово замовк. Після відродження Колодязя Світанку артефакт пробудився знову. Коли ми повернули його до Ліканеуму для вивчення, він наслав хаос на бібліотеку. Твоя допомога — і твоя обачність — будуть нам украй до речі.

Хаос може здаватися безглуздим, а закляття — нешкідливими, та повір: якби ми не стримали його в бібліотеці, уся будівля потонула б в академічному сум'ятті. Заради всіх тутешніх магістрів — дякую тобі.

Ми всі гадаємо, як Колодязь Світанку вплине на лінії лей Квел'Таласу. Побічний продукт цих ритуальних місць може показати, наскільки глибоко сягає ця зовнішня магія.

Тепер, коли ключ-шифр Бело'віра в нас, а Умбрик заволодів Магікулою Порожнечі, нам варто повернутися до Ліканеуму. Сподіваюся, у нас є все потрібне, щоб наново налаштувати Омніум Сонстрайдерів. Зустрінемося на Терасі магістрів, щойно я тут закінчу.

Не питатиму, як тобі взагалі вдалося роздобути таке... чужорідне джерело магії, але це саме те, що нам потрібно, щоб продовжити випробування. Твоя роль шукача була незамінною для нашої справи. Натомість ми з Умбриком виклали останні руни, які приберігали для тебе. Глянь-но.

О, Друже, як добре знову тебе бачити! Начальство повідомило мені, що я відповідаю не лише за тутешніх гостей, а й за всіх, хто влаштовує святкування! А тепер до мене дійшли чутки, що Чепурнорос в Арденвельді намагається поставити нову виставу — і має з нею самі клопоти. Можеш перевірити, що там коїться? Я ледве даю раду цьому святу, а тут ще й щось діється в Тіньокраї.

О, ти знайшов ще одну з наших пропалих скринь! Схоже, ти встиг якраз вчасно. Ще трохи, і якась тварина, що намагалася туди залізти, зіпсувала б припаси. Я дуже вдячна, що ти їх повертаєш. Якщо знайдеш ще, неси до мене.

Як справи? Ти знайшов власників усіх загублених речей?

Привіт, шукачу пригод! Я помітила гурт приборкувачів бойових улюбленців, які жваво обговорювали гру в бінго. Серед них був і Джепетто Веселогуд — він, схоже, неабияк переживав через свої успіхи. Може, заглянеш до нього і спитаєш, чи не потрібна йому допомога?

О, ти знайшов пропалу скриню! Чудово! Стривай... чому вона пахне рибою? Взагалі-то, я не хочу цього знати. Я дуже вдячна, що ти їх повертаєш. Якщо знайдеш ще, неси до мене.

Друже, забери цю штуку від мене. Обміняй її. Будь ласка. Вони називають її «Копитняком», але насправді це просто прикрість. Постійно плутається під ногами. Ще замалий, щоб бути корисним. Я хочу, щоб його тут не було. Що? Ні, я не можу просто віддати його тобі. Дружина мені ніколи цього не пробачить.

Наїзднику драконів! Частина нашого краму зникла. Закладаюся власними задніми копитами, що це знову щедрує Рондаре. Я ж ясно казав їй: не можна просто так роздавати речі. Схоже, доведеться знову з нею побалакати. О, мало не забув. Я ж хотів дати тобі оце.

Друже, ти ж вершник драконів, так? Ти показуєш неабиякий хист як союзник. Тож дозволь вручити тобі оце — на честь нашого міцніючого союзу. І обіцяю: там, звідки воно взялося, є ще!

Попри всю свою силу, ці доманаари поводяться як звірі. Нам це на руку. Вовки намагаються уникати один одного, але коли хтось зазіхає на чужу територію — б'ються на смерть. Гадаю, ти вже більш ніж переконливо довів, що становиш загрозу. Торентія не зможе відступити, якщо ти кинеш їй виклик, — це суперечило б її природі. Тож нав'яжи їй бій, здолай її та забери її печатку.

Не люблю розділяти наші сили. Особливо коли на кону стоїть так багато. Не будемо кидатися наосліп, як Лотраксіон. Дізнаймося, що відомо Децимусу. Я б не хотіла полювати на доманаара непідготовленою.

Мені слід було здогадатися раніше... Приєднуйся до мене, Друже. Розкриймо істину разом.

Ці звірі Порожнечі невловні: вони здатні відкривати тимчасові портали Порожнечі, щоб умить долати короткі відстані. Для Тураліона вони, може, й дрібниця, та вони нищівно б'ють по бойовому духу Авангарду. Удвох, я певна, ми зуміємо їх перехитрити.

Ти цілий? Мабуть, я щось проґавила. Навіщо Децимус узагалі завдав собі клопоту нам допомагати? Вони могли зрадити нас будь-якої миті. Це позбавлено будь-якого сенсу...

Страждання, яке ти мені приніс, було... бездоганне. Таке ж насичене й багатогранне, як витримане вино. Зазвичай, щоб виворожити приблизне місцеперебування наших цілей, мені потрібні час і сила. Та з цими переповненими запасами страждання я можу знайти будь-кого, кого ти забажаєш скарати. Ти добре впорався, мій чемпіоне. Ти заслужив пожати ці плоди. Скажи мені, чого ти бажаєш.

Від тебе тхне трупом, і в очах той відсторонений погляд, який буває, коли забагато часу проводиш серед лицарів смерті. Гадаю, полювання вдалося?

Ти й досі можеш відрізнити реальність від кошмару? Якщо так, тобі варто напружуватися ще сильніше. Саме в цьому — шлях до справжньої сили.

Дехто, можливо, вважає мої методи жорстокими й химерними, але я щиро дбаю про добробут тих, хто мені служить. Переважно. Служитель Етрандил служив нашій справі гідно. Будь ласка, перекажи йому, що він може повертатися до мене. Ця підлога останнім часом помітно забруднилася...

Завжди будуть ті, хто опирається поступу, та хай там якою буде ціна — мої студії муки служать народові Сільвермуна.

Герби не мають сталої форми, їх можна перетворювати між рівнями. Якщо в тебе є герби, вищі за те, що може використати твоє нинішнє спорядження, я можу переплавити їх на нижчі рівні. А коли твоє спорядження зросте, ми зможемо зробити навпаки й піднести менші герби до більших. Почнімо з простої вправи. Принеси мені ті Туманні Герби Ветерана, і я перетворю їх на Туманні Герби Шукача пригод.

У тебе справжній хист! Схоже, ти вже даєш собі раду. Щоразу, коли захочеш удосконалити предмет спорядження, усе працюватиме так само. Принось нам річ і відповідні до неї герби, а Кузолт допоможе тобі її вдосконалити.

Якщо світанкові герби шукача пригод трапляються тобі нечасто, пошукай приховані скарби в Лісі Вічноспіву, Зул'Амані, Гарандарі та Тінебурі. Тих скарбів там не бракує!

Це ще далеко не вся сила! Вдосконалення масштабуються із силою. Предмети вищої якості можуть сягнути більших висот могутності. Для цього кроку мені знадобиться спорядження рівня Ветерана разом із Туманними Гербами Ветерана. Як принесеш їх, ми з Кузолтом зможемо продовжити вдосконалення.

Неймовірно! Пам'ятай: я можу перетворювати герби на вищий ступінь лише тоді, коли ти переростеш їхню користь, і це буде недешевий процес. Дякую за всю твою допомогу, Друже!

Ми заводимо дружбу з гостями, навчаючи їх грати в кості. Це гарний спосіб виманити когось із натовпу в тихіший куток, де можна поговорити віч-на-віч. Чесно кажучи, ми не сподівалися на такий інтерес. Набори костей уже закінчуються. Можу вирізати ще, але потрібні матеріали. Зазвичай добре йдуть зуби або кістка. Власне, ікла тих наг на узбережжі підійшли б ідеально. Оце вже буде привід для розмови!

Ти диви. Усі у виграші! Вельможа отримує свою коштовність назад цілою, Серидис — щедру платню, а ми з тобою маємо перед усім прийомом вигляд хоробрих і вправних.

Раджу випробувати це на чомусь негорючому. Або надзвичайно горючому. Як хочеш.

Слуги кажуть, що діжки вже майже порожні. На такому заході це прямий шлях до катастрофи. На щастя, у мене по всьому Лісі Вічноспіву досить знайомих, які допоможуть поповнити запаси. Мені треба лишитися тут і грати в політику, а ти, може, навідаєшся до Мироліона по кілька пляшок? Я дам тобі список.

Гарна робота. Завдяки твоєму геройству Ліс Вічноспіву став безпечнішим, а я покладу до кишені трохи більше золота. Я б назвав це вигодою для обох.

Вераан... жива... Я безліч годин прокручував цю мить у голові, а тепер, коли вона настала, не можу дібрати слів... Тіньова варта намагалася привести Дименсіуса до влади... вони присягнули на вірність Зал'атат, поки та веде війну проти світів. І що, мені просто... вдавати, ніби нічого цього не було? ЦЬОГО вимагають мої клятви родині? А як же Вераан? Чи шкодує вона про свою причетність? Треба її провідати.

Дякую, Друже. Завдяки тобі я знову побачив сестру. За це я довіку перед тобою в боргу. Вераан змінилася. Стала гнівною. Її мучить відчай. Тож ступаймо обережно.

Ступені зла — ось питання, яке мені й на думку не спадало обмірковувати. Рятуймо, кого можемо, а зважувати, хто чого вартий, будемо потім.

Вераан напевно серед бунтівників, яких забрали на Заставу Тіньової варти. Її вогняна вдача сповнює мене гордістю! Я прийшов сюди, готуючись до своєрідного прощання. Знайти власну сестру я аж ніяк не сподівався. Можливо, ще не запізно, Друже!

Я справді впізнаю деякі з цих речей! Вони належали близьким друзям і рідні. Якщо намисто моєї сестри десь і знайдеться, то саме тут.

Ця скриня замкнена не магією. Це майстерність. Я чую, як усередині цокає механізм. Крихітні шестерні, натягнуті пружини і, мабуть, флакон з отрутою, готовий розбитися, щойно хтось спробує зламати замок. Доведеться робити це разом. Я візьмуся за штифти, а ти не давай механізму спрацювати. Один хибний рух — і цього вистачить, щоб звалити оґра на повному бігу. А тепер — спокійно.

Добре. Тепер, коли вони повернулися на своє місце, їхній вплив значно ослаб. Шкода тільки, що ми так і не дізналися, хто викрав їх спочатку.

Подивимось, як йому сподобається скуштувати власних ліків.

Відколи відкрилися Звивисті Острови, у глибинах знову стало цікаво. Подивися, чи мають наші любі господарі щось для тих із нас, хто справді ризикує шиєю, і перевір Довідник Глибинника на оновлення. Швидке освіження ще нікому не завадило.

Сподіваюся, знання Гнівіона приведуть нас до Древнього бога. Більше нам майже нема на що покластися.

Якщо Малакрасс мав рацію, ключ до Ула'тек має бути просто тут. Мені знадобиться трохи часу, щоб пробити камінь і знайти його. Не знаю, який захист наставили предки, але тобі доведеться дати йому раду, поки я працюю. Зізнаюся, я не вірив видінням у Гарандарі. І нотаткам Малакрасса теж не вповні довіряю. Але якщо ключ тут, це буде беззаперечний доказ того, що те, за чим ми женемося, справжнє.

Ти розчистив шлях, та Мор'дуун і далі змушує нас метушитися й тримає нас у непевності. Щоб покласти цьому край, нам знадобиться стільки світлодеревної зброї, скільки лише зможемо роздобути.

Зроби все потрібне, щоб Кіндуру пішов. Він наш дядько. Ми не можемо лишити його тут.

Кров моя кипить! Поки ми чекали на Кіндуру, Клинок Сутінків нищив ті рештки світлодерева, що лишалися в нас на терасі Лютопащі! Та якщо діяти швидко, ми врятуємо досить, щоб зарядити світлодеревну балісту — і вистрелити по Мор'дууну. А без балісти перемоги нам не бачити!

Воїни, яких ми озброїли, перебили багацько бійців Клинка Сутінків. Дехто вцілів і дістався сюди. Ми втратили кількох, але, гадаю, жертва була не марна.

Нексус-капітан просто за тим пагорбом і не підозрює про нашу появу. Атака зараз застала б його військо зненацька... і, найпевніше, обернулася б нашою загибеллю. Хай там як, без союзників нам не досягти успіху. Скористайся цим маяком, щоб повернутися до точки вторгнення. Й'мера, мабуть, уже перекинула решту наших сил нам на підтримку. Коли прибудеш — поговори з Маеллою.

З кожним убитим Гал'гадаром параноя поширюється їхніми лавами, мов хвороба. Коли від них зостанеться сама лиш недовіра й страх, їхній лад захитається, а діяльність розвалиться. Мої розвідники скористаються хаосом, який ти влаштував. Чудова робота, Друже.

Наш ворог укріпив тут свої позиції, Друже. Це буде не швидка операція.

Алларі попросила тебе їх розшукати? А я ж гадав, що її участь у нашій місії — лише привід різати ефірників. Дякую, Друже. Я подбаю, щоб ці пам'ятки упокоїлися в надійнішому місці.

У Ссак'мозека завжди три голови. Принада капітана Токки розрахована на кожну з них. Наступна частина принади — ефірні намистини з привидів острова. Вони існують десь між нашим світом і потойбіччям та сяють саме так, що гідра не зможе їх не помітити. Трохи таких намистин знайдеться в Крипті Загубленого Каменяра. Але обережно: привидам може не сподобатися, що ти вдираєшся в те місце.

Я віднесу це капітанові Токці, щоб ми знову зібрали пастки. Скнара, може, і зменшує наші запаси їжі з кількох боків, але він ніколи не зрозуміє прокляття так, як капітан Токка!

Капітан Токка завжди щось досліджує. Він тримає банки з проклятими риб'ячими тельбухами. В-він точно зрадіє тому, що ти знайдеш, Друже!

Капітан Токка закінчив принаду для Ссак'мозека. Час убити звіра! Візьми принаду в багно, біля уламків «Пазура Па'ку». Приготуйся, а тоді поклади її там на камені. Ссак'мозека притягне до принади. Убий його.

Я аж звідси чула розлючене сичання, Друже! Сподіваймося, Діти Ула'тек триматимуться подалі від нашого рибного місця якийсь час.

Навіть із ефектом несподіванки без союзників ми в невигідному становищі. Штурмувати твердиню Пертинакса самотужки — смертний вирок. Візьми маяк, який дав нам Тала'саан, і повернися до точки входу. Я зустріну тебе там і передам свій звіт Маеллі. Сподіваймося, на нас там чекає бодай якийсь прихисток.

Ці маяки дадуть нам змогу пильно стежити за ворогами й тримати на оці загрози в усьому краї. Зрештою, не кожен у нашому ударному загоні має примарний зір, як у мене. Тепер, коли ворог у нас перед очима, ми маємо нову нагоду сіяти хаос по всьому цьому жалюгідному пустищі.

Мешканці Провулка убивць тримають язик за зубами, та будь-які відомості, що нам вдасться роздобути, будуть безцінні.

Страх штовхає людей на відчайдушні кроки, але магія Скверни — не та зброя, якою можна орудувати легковажно. Ця сила має ціну, якої вони не розуміють, — і не мають вишколу, щоб витримати її небезпеки.

Лорд Салтеріл — хитрий, як стара рись, — загнав мене в глухий кут. Він забажав грандіозного феєрверку до сьогоднішньої вечері, а в нас страшенно обмаль пилку вогнепелюстки. Це трава, що росте лише в Лісі Вічноспіву: надзвичайно горюча і просто сліпуча, коли її запалити піромантією. Допоможеш нам поповнити запаси? Здебільшого ми збираємо її в лісі біля водоспаду Сцинтилас.

Кажеш, вино напало на вас обох? Ах так, гадаю, мана в цьому врожаї схильна до осідання. Тішуся, що більшу частину вдалося врятувати.

Власне, згодилася б будь-яка мітла, але чари плетуться легше, якщо предмет уже підготовлений приймати зачарування.

Я поділяю любов нашого дорогого Салтеріла до старовинних світильників, але чари освітлення, до яких він удається, надто буденні для такої урочистої нагоди. Мої Магістри створять значно ефектніші чари. Просто назбирай для мене волокон Світлоцвіту, а я звелю переробити їх на реагенти для заклять. Ефект буде дивовижний.

Твоя сила рівна хіба що твоїй проникливості, серденько. Я подбаю, щоб усі дізналися, як чудово ти сьогодні себе показав.

Розум Аллерії затьмарений. Вона надто глибоко просякла Порожнечею. Мені доводилося вести кампанії по всьому космосу. Втрати неминучі. Хіба можна командувати, якщо смерть кожного солдата ламає твою волю? Ми маємо потрібні відомості: де шукати носія печатки. Нечисть шепоче про доманаара на ім'я Северум. Убий його, забери печатку — і заберемося геть із цього місця.

Ельфи Порожнечі ризикують зазнати скверни, та все ж найкраще здатні осягнути світ навколо нас. Нам потрібен їхній досвід, але довіряти їм ми не можемо. Мене це дратує, проте я вже послав по нових розвідників.

Ти знайшов найпотужнішого з тутешніх ворогів? Цікаво, наскільки могутньою може стати істота, що вічність живиться Порожнечею...

Ха! Далекий світ, що аж кишить лютими злими потворами? Як у старі добрі часи. Ми з Аллерією та Тураліоном пройшли тисячу років війни з демонами в найдальших світах. І рішення нині таке ж просте, як і тоді. Убий — або вб'ють тебе.

Решту ельфів Порожнечі розіслали ставити табори чи розвідувати. Я... вагаюся щодо присутності Аллерії. Її вміння та досвід неймовірно цінні, і все ж... Порожнеча в ній така сильна... Я непокоюся. Пильнуй за нею. Порожнечі НІКОЛИ не можна довіряти.

Коли захисники впали, прокляті на свою долю, разом із ними впав і великий орел Ток'джара, що літав поруч. Така невинність не заслуговувала цього прокляття. Досі дух намагається вирватися на волю, утворюючи звивистий гейзер, що здіймається з отруйних басейнів. Допоможи йому звільнитися, візьми його есенцію з отрути й поклади край його стражданням.

Багато хто жахається Мот'амри. І недарма. Та моровиця, хвороби, смерть — це природні явища. Той, хто здолає власний страх, осягне могутнє знання про те, як зцілювати ці сили... або керувати ними.

Коли отрута поширилася цим храмом, багато наших предків полягли, захищаючи це місце. Тепер Нек'залі заманила їхні духи в пастку, щоб вони служили їй у відновленні Ула'тека. Заспокой проклятих духів, щоб вони могли піти за межі цього місця.

То Джеджу передав далі свій Ідол Глибин, еге ж? Небагато душ ладні кинути виклик світові попід океанськими хвилями. Та Пак наглядає за всіма, хто віддається течіям, — живими чи ні.

О, Друже, чи доводилося тобі бувати в Солааріанській сонячній купальні? Якщо ні — щиро раджу. Сонячні личинки, що повзають неподалік, дають коштовний шовк, з якого виходить дивовижна тканина. Кажуть, Солвін Брайтстітч зі своєю кравецькою магією творить із нею справжні дива. Сировину часто шукають, щоб він створив з неї унікальні речі на замовлення. Принеси нам трохи того чудового шовку. Він стане м'якою подушкою під час жорсткіших перемовин.

Та в тебе справжній хист! Колись треба буде зібрати все це пір'я у велику купу й дати всім у неї пострибати. Здивуєшся, скільки статечних лордів і леді радо долучилися б. А поки що — попрацюємо над пір'їстими оздобами.

У доглядачів маєтку Яснокрил є пустотливий молодий драконояструб на ім'я Церул, який тікає, щойно вони відвернуться. Далеко він не забирається, але перетворив це на гру: аби лиш за ним поганялися. Візьми оці смачні ласощі й примани його додому.

Незвичайне замовляли — незвичайне й отримали! Щоправда, парочка з цих речей видається трохи... підозрілою. Та нічого, обійдеться. Що може піти не так із речами таємничого походження?

Отже, у нас новий ворог? Хтось, хто наважився стати між мною і Відіусом? Неприпустимо. Арена Шраму Порожнечі на півночі — найвигідніша стратегічна позиція за межами наших бастіонів. Доманаар-чужинець напевно розгорнув там свої сили, я гарантую. Я можу відкласти свою сварку з Відіусом, поки ми розберемося зі спільною загрозою. На твоє щастя, своїх сил Альянсу він із собою не привів.

Ти. Схоже, битва тобі не первина. Твоя Орда шляхетна. Ви б'єтеся за честь. За славу. А іноді — просто задля втіхи. Ваша вічна ворожнеча з Альянсом — це смакота. Я нею насолоджуся.

Чи вдалося захопити контроль над кожною із Застав Порожнечі?

Щоб зірвати мерзенні плани Відіуса, мені потрібна інформація. Карти, сувої зі стратегіями, бойові донесення — усе, що оберне битву на мою користь! Прочеши Шпиль Скорботи й довколишні землі. Обшукуй кожну скриню та рубай вартових, щоб добути потрібні мені відомості.

То Відіуса теж атакують тінещеплені потвори? Ясно. Отже, він усе-таки не зрадив моїх сподівань. Мабуть, лишимо його живим ще трохи. Але є хтось третій. Чужак.

Присутність богині відлунює в усьому, що є в Розломі Альну. Цей голос надто могутній, щоб гаранір міг йому опиратися. За лічені хвилини будь-хто з нашої пастви буде втрачений навіки. Проте є способи ненадовго захиститися. Убивай покручів, що виповзають із розлому, і збирай пил Альну, з якого їх створено. Я можу показати Орвейні, як виготовити короткочасний засіб для входу в розлом.

Я відмовився від зв'язку з богинею, щоб захистити свій народ від небезпек Провалу Альн. Я вважаю, що ніхто не повинен туди йти, не знаючи, чим ризикує. Без захисту гаранір там просто загине.

Ці війни — витвір моїх власних рук. Вони атакують більших істот поблизу, наслідуючи їхню реакцію на їжу.

Я знайшов тебе, саме коли виконував один зі своїх обов'язків. Хтось пробув у розломі надто довго й піддався поклику богині. Я мушу врятувати його й повернути туди, де його місце. Допоможи мені з цим — а я допоможу тобі.

Це втілення — одна з найчистіших форм безумства Альн, що тут оселилося. Мій оберіг відволіче його лише на якийсь час. Треба діяти швидко.

Чи спадало тобі на думку, що часом корисно дати комусь повірити, ніби все сходить йому з рук? Хвилерідні й далі займатимуться контрабандою в усіх на очах, тішачись, які вони спритні, що не платять податків Сільвермуну. Але з часом набігає чимала сума. Коли матимеш хвильку, спустися до гавані й стягни з них частину заборгованості.

Ох, оце, мабуть, була справжня втіха! Сьогодні моя планка, либонь, нижча — після захопливої розмови про цикл збору простого миротвіту. Перепрошую. Знай, що твою службу цінують.

Схоже, спокуса світлодерева й далі не дає спокою. Що ж, скористаймося тяжкою працею тролів! Збери те, що вони вже заготовили. Нам воно знадобиться. Що не піде на зброю — віддамо різьбярам. Вельможі битимуться за оздоби зі світлодерева.

Тобі вдалося затупити ці сутінкові знаряддя. Чи знайдуться охочі на цей чудернацький набір знаків — ще побачимо. Втім, про смаки не сперечаються.

Викидати ящики в океан? Який відчайдушний крок. Хай що вони намагаються приховати, воно мусить бути вбивчим доказом — достатнім, щоб розвалити всю їхню оборудку, якщо ми його дістанемо. Набери повні груди повітря й витягни його, поки течія не віднесла. Кожна нитка, за яку ми смикаємо, розплутує їхню змову далі. Скоро від неї не лишиться нічого, крім руїни, яку вони самі на себе й накликали.

Гарна робота. Певна, у майбутньому з'являться й інші подібні до нього, але принаймні сьогодні цей порт у безпеці завдяки тобі. Сподіваюся, і надалі зможу на тебе розраховувати, напарнику.

Уже повернувся? Ну, розповідай. Що вдалося дізнатися про Морську Хвилю? І не пропускай жодних подробиць.

Рішення Хвилерідних викинути ящики в океан не було просто помилкою. Це була ретельно спланована доставка. Наздожени їх — і нагадай нагам, які тяжкі наслідки чекають на тих, хто наважується ставати нам поперек дороги.

Ти зробив те, що було треба. Якщо вантаж зник — це перемога, та наша робота далеко не скінчена. Хвилерідні ще мають відповісти за свої вчинки.

Ельфи крові Східних Королівств узяли собі цю назву лише кілька років тому. Колись їх знали як високорідних, або високих ельфів, — та вже не знають. Хотілося б, щоб то була втішна оповідь, але насправді ця назва нагадує про тих, хто загинув і втратив життя... про нечувано велике їх число. Ельфи крові, або сін'дорей, ніколи не забудуть тієї втрати. Вшануймо ж їхню пам'ять і ми.

То Мандрівник Локусами і Ве'нарі знали одне одного? Ти певен, друже мій? Схоже, мої дослідження таки мали підставу. Я прагнув розширити твої знання про ефіріалів, а натомість ти розширив мої! Маєш мою подяку.

Четверта війна була гіркою. Після спільної боротьби проти Легіону багато хто вважав, що напруга між Ордою й Альянсом здебільшого вгамувалася. Але старі рани гояться нелегко...

Багато років тому до моєї бібліотеки потрапила кам'яна табличка з долини Штормової Пісні. Знадобилися роки, щоб зламати шифр і перекласти фрагменти вирізьблених на ній рун. Я розповім тобі, що нам вдалося скласти докупи. Історію про ще одну зраду...

Усе, що ми знаємо про Порожнечу, свідчить: намагатися підкорити її — марна затія. Проте є ті, хто має силу спробувати, — і, можливо, ми надто суворо судимо їх за саму спробу.

Нещодавно Зіадан поповнила свої лави твоїми запеклими ворогами — Ордою. Однак під стінами мого дому я бачу не твоїх братів-смертних. Ні — натомість я бачу чудовиськ Тінебурі, спотворених і сповнених нової сили. Щось тут коїться. Невже Зіадан додала до свого війська ще одну силу? Іди й бийся з цими чудовиськами. Принеси мені всі знахідки, що вкажуть на джерело їхньої новонабутої могутності.

А, ще один паладин Альянсу. Цікаво, що ж тобою рухає? Я чув стільки бридких історій! Орда вирізала твою родину? Зруйнувала твій дім? Зрадила тебе на полі бою? Чи ти з тих м'якосердих? Прийшов сюди лише по знання і силу на благо свого дому, а не по помсту? Мені байдуже, доки ти б'єшся в моє ім'я.

Щоб здолати Зіадан, мені потрібна інформація. Карти, сувої зі стратегіями, бойові донесення — усе, що дасть мені перевагу! Прочеши Шпиль Ненависті й довколишні землі. Обшукуй кожну скриню та рубай вартових, щоб добути потрібні мені відомості.

То хто ж наш ворог? Хто прагне піднестися й загарбати більше сили, поки Зал'атат відвернулася? Тенебре? Хризалій? Децимус?